Хакери проти соціології

№3(969) 21–27 января 22 Января 2021 1

Напередодні Нового року на сайті академічного Інституту соціології з'явилася цікава й актуальна праця — наукова доповідь «Куди йде Україна в ХХI столітті?», присвячена соціальним змінам в українському суспільства за умов економічної глобалізації сучасного світу.

Вона стала підсумком трирічної діяльності відділу економічної соціології, побудована на матеріалах соціального моніторингу, враховує останні надбання світової суспільної думки. Згадана праця отримала позитивні оцінки авторитетних експертів і рецензентів, пройшла відповідне обговорення, схвалена Вченою радою інституту і рекомендована до друку та оприлюднення. Напередодні 2021 р. її електронний варіант було розміщено на сайті Інституту соціології НАН України. На жаль, українська та зарубіжна громадськість не встигла ознайомилися з цією науковою доповіддю, бо в той же день через декілька годин вона зникла з сайту без будь-яких пояснень. Що ж сталося? Невже всесильні хакери добрались вже і до науки?

Підстави для брутального втручання невігласів у соціологію, очевидно, були іншими. Незабаром після появи цієї вагомої наукової праці у соціальних мережах з'явилось декілька, так би мовити, критичних випадів на адресу доповіді та її авторів. Обґрунтованість поспішних висновків щодо неї викликає сумніви, а аналіз їх змісту — подив і обурення. Чому? Мені в 90-х роках, до обрання народним депутатом Верховної Ради, випала честь очолювати відділ соціальних проблем Карпатського регіону, працювати провідним науковцем Інституту соціології. На власному досвіді я переконався, наскільки вдумливо в ньому формувалася програма кожного дослідження, проектувалася репрезентативна вибіркова сукупність, наскільки вимогливо контролювалася опитувальна мережа, як ретельно оброблялася первинна соціологічна інформація, за світовими стандартами здійснювалися її наступні аналізи, методологічно виважено і відповідально робилися узагальнення та висновки. Як правило, праці Інституту соціології схвально сприймалися мислячою громадськістю, в управлінських колах, у професійному середовищі. За одну з них — моніторинг соціальних змін — керівний науковий колектив цього академічного закладу нещодавно був удостоєній Державної премії ім. Т. Г. Шевченка в галузі науки.

Добре відомі в Україні та за її межами і автори вищезгаданого дослідження, яке не сподобалося хуторянським маккартистам за правдивий аналіз і прогнози. Його керівник — кандидат економічних наук і доктор соціологічних наук Т. О. Петрушина. Принциповим і освіченим дослідником зарекомендувала себе докторант В. А. Буткалюк. Провідний науковий співробітник А. Г. Арсеєнко свого часу стажувався у відомих американських університетах, має багаторічний досвід дипломатичної служби в Канаді та США, добре знає західну соціологію й англійську мову.

Не маючи суттєвих аргументів щодо змісту поданої на сайті роботи, критиканам не сподобалося те, що вона була оприлюднена російською мовою — офіційною мовою ООН. До речі, узаконеною ст. 10 Конституції України. Тоді це їхня проблема. Та навряд чи вони настільки політично всесильні і кібернетично майстерні, щоб зняти з сайту академічної установи наукову працю, ігноруючи думку шановних членів Вченої ради інституту на чолі з академіком В. М. Вороною, які рекомендували її до друку.

У зв'язку з цим закономірно виникає питання: хто ж заблокував можливість широкої громадськості ознайомитися з результатами наукового дослідження «Куди йде Україна у ХХІ столітті?». Не виключається, що в цьому знущанні над вітчизняною наукою не обійшлося без доморощених добровільних штрейкбрехерів і цензорів, котрі діють в дусі найгірших традицій часів маккартизму в США.

Світова практика свідчить про те, що раніше чи пізніше все таємне стає явним. Будемо сподіватися, що раніше чи пізніше науковій спільноті України, якій притаманна інтелектуальна відповідальність за стан справ у рідній країні, стануть відомі імена всіх хакерів, що прагнуть сьогодні накинути цензорський зашморг і політичну удавку на соціологічну науку.

Іван МИГОВИЧ,
доктор філософських наук, професор

Уважаемые читатели, PDF-версию статьи можно скачать здесь...

Кража без взлома

В Украине ежегодно защищают в среднем 6 тыс. диссертаций, при этом количество...

«Дніпровська політехніка» — на міжнародній орбіті

Виконання наукових робіт може бути стабільним джерелом фінансової підтримки...

«Сталинский» и «соросовский» профстандарт школьного...

Суть реформы образования отражает спонсорские интересы западных грантодателей,...

Запрет цифрового коммунизма

Ученик Виктора Глушкова Владимир Ивличев разработал консолидированный...

Выносной мозжечок украинского правительства

Нацсовет по развитию науки и технологий предоставляет иностранным структурам рычаги...

Одна бджола меду не наносить

Науковій спільноті треба перейти від аналізу, роздумів про долю української науки до...

«Дело Лилии живет и процветает»

Новый вариант Порядка присуждения научных степеней ограничивает право граждан на...

Как повысить эффективность украинской науки

НАН Украины следует выйти за двери своих учреждений, перестать фокусироваться только...

Интегрировать интеллектуальный потенциал страны

Нынешняя ситуация должна переориентировать нас на базовые ценности

Про вчених і тільки про вчених

Через 5—7 років ми вже не зможемо забезпечити науковими фахівцями навіть нашу вищу...

Ученый — центральная фигура в науке

Научное творчество базируется на свободе научной мысли

О науке и не только

Глубокого анализа причин провальной бюджетной политики ожидало от НК научное...

Комментарии 1
Войдите, чтобы оставить комментарий
Владимир Теренин
23 Января 2021, Владимир Теренин

Комментарий к собственно докладу. Полагаю, что приведенное в нем от имени марксизма определение ГЛОБАЛИЗАЦИИ не отвечает поставленному вопросу, поскольку отражает не ее суть, а лишь механику ее проведения. По марксизму сутью ГЛОБАЛИЗАЦИИ является АССОЦИАЦИЯ (!!!) производства, рабочей силы, всех материальных и культурных достижений человечества в единой мировой общественной системе. Так в Манифесте отмечается, что в ходе развития все производство сосредоточится в руках ассоциированных производителей и на место буржуазного общества приходит ассоциация, в которой развитие каждого является условием развития всех. Буржуазно-капиталистическая система объективно способствует такому ходу развития, но, естественно, в буржуазно- капиталистической форме насильственного захвата и удержания власти в руках небольшого круга мировых олигархических кланов. Тем не менее, собственно АССОЦИАЦИЯ продолжает формироваться и усиливаться, чтобы в определенный момент революционным путем перейти под контроль ассоциированных индивидов. Это будет коммунизм, который есть создание материальных условий этого объединения, имеющиеся налицо условия коммунизм превращает в условия объединения. Ибо строй создаваемый коммунизмом является как раз таким действительным базисом, который исключает все то, что существует независимо от индивидов, чем завершает процесс АССОЦИАЦИИ.

- 4 +
Авторские колонки

Блоги

Ошибка