«Дніпровська політехніка» — на міжнародній орбіті

№13(979) 1 – 7 апреля 03 Апреля 2021

Подарунок найкращим студентам

Майже 40 років Геннадій Григорович ПІВНЯК очолює унікальний заклад вищої освіти у Придніпров'ї — Національний технічний університет «Дніпровська політехніка». Академік НАН України, професор, доктор технічних наук, заслужений діяч науки і техніки України, двічі лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, лауреат премії ім. О. Лебедєва НАН України, повний кавалер ордена «За заслуги» — він сьогодні відомий в нашій країні не лише серед освітян і науковців, а й серед підприємців і бізнесменів.

Тож наша бесіда — про унікальне становлення цієї непересічної особистості — від студента до очільника одного з найпрестижніших вишів держави, який вийшов на міжнародну орбіту, про сучасні проблеми і перспективи вітчизняної науки, про тісні контакти із зарубіжними науковцями і підприємствами.

— Геннадію Григоровичу, сьогодні світ знає вас як відомого науковця в галузі електроенергетики, засновника наукової школи гірничої та металургійної електроенергетики, представники якої здійснюють фундаментальні та прикладні дослідження у сфері регулювання електроспоживання й управління енергозбереженням, у створенні сучасних технічних засобів для реалізації інформаційних технологій в електропостачанні підприємств і на транспорті. Як відбувалося ваше становлення як вченого і фахівця?

— Здійснювалося це у період створення й впровадження потужних науково-технічних проектів для підприємств електротехнічної, металургійної та вугільної промисловості. Ці проекти мали велике державне значення, передбачали розробку й освоєння виробництва силових перетворювачів для електроприводу, атомної енергетики, електротехнологій і транспортних систем. Як член Національної академії наук України (Відділення фізико-технічних проблем енергетики) виконував фундаментальні наукові дослідження в галузі гірничої та металургійної електроенергетики відповідно до урядових програм і програм Академії наук.

— Академік Геннадій Півняк збагатив науку дослідженнями, що мають першочергове значення для розвитку енергетики, створення сучасних технологічних комплексів і устаткування. Результати ваших досліджень у свій час високо оцінено НАНУ, зокрема її президентом академіком Б. Є. Патоном та академіком А. К. Шидловським. Вирішенню яких саме проблем ви присвятили наукову діяльність?

— Мені вдалося створити загальну теорію, принципи побудови і методи синтезу потужних систем електромагнітної передачі енергії підвищеної частоти, а також розвинути теорію електротехнологічних високодобротних систем струму підвищеної частоти як специфічного класу резонансних нелінійних електричних мереж, розрахунку перехідних і сталих режимів передачі електромагнітної енергії на підвищеній частоті в неоднорідних мережах з розподіленими параметрами і нестаціонарними точками відбору потужності.

Спільно зі своїми учнями ми розробили наукові основи створення енергетично ефективних систем електропостачання підприємств з використанням комплексних критеріїв надійності та якості в умовах, що передують переходу до децентралізованих принципів побудови електричних мереж. Розвинули теорію електромагнітної сумісності систем електропостачання підприємств з нелінійними навантаженнями, що полягає в отриманні нових залежностей інтергармонічного спектру та амплітудно-частотних характеристик параметрів режиму. Це дозволяє розраховувати додаткові втрати активної потужності, забезпечити відповідну якість та ефективність електропостачання.

Результативна співпраця з провідними зарубіжними електроенергетичними компаніями та науково-освітніми центрами Німеччини, Польщі, Франції, США, Канади дала змогу науковцям «Дніпровської політехніки» й особисто мені набути досвіду у виконанні міжнародних наукових проєктів, розвитку інтеграційних зв'язків науки, освіти та інновацій.

— Як, на вашу думку, сьогодні розвивається вища освіта країни? Які перспективні складові покращення якості освіти, враховуючи досвід «Дніпровської політехніки»?

— Сучасні інформаційно-комунікаційні технології, що є результатом фахової діяльності багатьох вчених університетів світу, змінили сам світ й, у свою чергу, умови діяльності самих університетів. Система вищої освіти України намагається одночасно відповідати декільком викликам: економічним, пов'язаним з розвитком економіки України, суспільним, що є наслідком процесів активного державотворення та євроінтеграції. Разом з цим відбуваються активні зміни на ринку технологій, що впливає на умови розвитку і трансформації ринку праці.

Сьогодні роботодавці перебувають в активному стані пошуку формування системи вимог до своїх потенційних працівників. Ситуація ускладнюється тиском на ринок праці України. Відкритість кордонів і суттєва неоднорідність у структурі ринку праці й рівні фінансової мотивації, що спостерігається в країнах Європейського Союзу, — порівняно з реаліями української економіки — також додають складнощів.

— Чи має вища освіта України необхідний економічний потенціал?

— Так, має, але, на жаль, повною мірою він ефективно не використовується. Серед головних складнощів сьогодення — невідповідність суттєвої академічної свободи й автономності університетів (закон України «Про вищу освіту») існуючим фінансовим обмеженням. Залишаються невирішеними у законодавчому полі питання комерціалізації результатів наукової діяльності. В Україні малорозвинений досвід і майже відсутні успішні практики створення венчурних фондів, стартапів та інших структур із комерціалізації наукових результатів і розробок, отриманих вченими університетів.

Обговорення завдань розвитку вищої освіти з президентом Національної АПН України академіком В. Г. Кременем

Така ситуація значно обмежує ступінь свободи з прийняття управлінських рішень і формує значні протиріччя між учасниками освітнього процесу: представниками ринку праці, суспільства, здобувачами освітніх послуг та науково-викладацьким складом університетів. Відкритість цифрового освітнього простору, що є наслідком проведення та підготовки до акредитації освітніх програм, відіграла свою роль у формуванні позитивного сприйняття серед отримувачів освітніх послуг бренду «Дніпровська політехніка». Але до такої відкритості потрібно бути готовими.

«Дніпровська політехніка» історично має внутрішню культуру взаємовідносин між усіма адміністративними ланками як у суто бюрократичному сенсі, так і, що є головним у колективі, в неформальній комунікації. Залучення широкого кола учасників обговорення різноманітних проєктів формує у співробітників університету відчуття фактичної причетності й можливості особисто впливати на прийняття рішень і, як наслідок, — небайдуже ставлення. Це є головною запорукою готовності відкрито спілкуватися із зовнішнім світом, не ховаючись за формальні обмеження.

— Наведіть, будь ласка, приклад доцільності й ефективності такої внутрішньої політики відкритих комунікацій.

— Це, зокрема, участь нашого університету в пілотному проєкті із впровадження дуальної форми здобуття освіти, що дозволяє нам досягти важливих результатів у розвитку вищої технічної освіти країни. Ми спроможні забезпечити відповідність випускників вишу вимогам провідних роботодавців ринку праці; посилити практичну складову освітнього процесу; підвищити необхідну якість підготовки фахівців відповідно до реальних вимог ринку праці; модернізувати зміст освіти; забезпечити ефективну мотивацію здобувачів освіти; посилити роль роботодавців та фахових об'єднань у системі підготовки кваліфікованих кадрів.

«Дніпровська політехніка», маючи системний багаторічний досвід співпраці з провідними роботодавцями ринку праці України, які формують вимоги до змісту вищої освіти, запропонувала принципи мотивації роботодавців: скорочення періоду адаптації випускників (майбутніх працівників) до професійної діяльності; необхідність створення сталого кадрового забезпечення та резерву в сучасних умовах ринку праці.

Найбільш яскравим прикладом дієвості політики формування відкритого внутрішнього інформаційного простору є результати вступу на спеціальність 141 «Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка». У 2020 р. нашому університетові довірили свої долі понад 50% вступників (бюджет) за цією спеціальністю від всієї Дніпропетровської області. Досягнення такого результату для наукоємної та непростої спеціальності можливе тільки за умов злагодженої роботи колективу «Дніпровської політехніки» в системній роботі з провідним високотехнологічним бізнесом.

Сьогодні університет активно співпрацює з партнерами: АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі»; ПрАТ ПЕЕМ «Центральна енергетична компанія»; ТОВ «ЕДС-Інжиніринг»; ТОВ «ІНТЕРПАЙП Україна», компанією ДТЕК.

— Важлива роль наукових досліджень — в сучасному розвитку інноваційної економіки. Який рівень досліджень в університеті?

— Минулий рік, що приніс світу багато нових викликів, підтвердив важливе значення науки для суспільства. В Україні протягом останніх десятиліть — з огляду на економічний стан та соціально-політичні проблеми — наукові дослідження, на жаль, були далеко не пріоритетними. Головна наша стратегія — створення необхідних умов для розвитку науковця. Завдяки заснованій в університеті системі автономізації наукових підрозділів багато колективів мають власні субрахунки, на яких можуть накопичувати частину зароблених коштів та використовувати їх для розвитку власних наукових центрів. Запроваджено спрощену оплату виконання науково-аналітичних послуг за тарифами, що значно знижує адміністративний тягар на керівників тематик.

Такі нововведення сприяли збільшенню майже удвічі кількості науково-дослідних робіт, що виконуються вченими університету. У 2020 р. розроблялися 84 науково-дослідні тематики на суму понад 15 млн. грн. Зокрема, отримано перший грант від Національного фонду досліджень України.

Зазначу, що виконуються тематики на замовлення провідних вітчизняних підприємств. Збільшується частка надходжень від виконання іноземних замовлень. У рамках спільного проєкту з Рурським університетом (м. Бохум, Німеччина) виконується тематика у галузі гідрогеології та інженерної геології. Через МОН фінансується проєкт за грантом Міжнародної європейської інноваційної програми EUREKA. Університет бере участь у шести проєктах за програмою «Горизонт 2020». Таким чином ми довели, що виконання наукових робіт може бути стабільним джерелом фінансової підтримки викладачів і матеріально-технічної бази.

— Які перспективи мають молоді науковці вашого університету?

— Окремим напрямом нашої діяльності є підтримка молодих вчених. Університет одним із перших запровадив внутрішній конкурс «Кращий молодий вчений», за результатами якого переможці отримують премії. Цього року ми запроваджуємо п'ять щорічних стипендій імені академіка Б. Є. Патона для підтримки досліджень найталановитіших молодих науковців.

Сьогодні молодь стає локомотивом розвитку нових наукових напрямів. Показово, що тематики молодих вчених фінансуються МОН. Створено Центр колективного користування науковим обладнанням «Інноваційна геоенергетика», який очолюють талановиті молоді науковці. Протягом останніх шести років наші науковці щороку отримують премію Президента України для молодих учених, дві стипендії та премію Верховної Ради України, гранти Президента.

— Які можливості науковців університету з точки зору публікацій?

— Маємо чотири фахових видання за різними напрямами. Слід відзначити, що журнали «Науковий вісник» і Mining of Mineral Deposits — два з чотирьох українських журналів, ранжованих до другого квартиля Q2 за науковою базою даних Scopus (до першого квартиля Q1 належать провідні світові видання), а журнал Mining of Mineral Deposits також обліковується базою даних Web of Science. Завдяки підтримці публікаційної активності протягом останніх п'яти років рейтинг Гірша «Дніпровської політехніки» за базою даних Scopus зріс до 31 і продовжує стрімко збільшуватись.

— На даному етапі розвитку суспільства важливого значення набуває міжнародна діяльність університету. Як «Дніпровська політехніка» діє у міжнародній сфері?

— Членство «Дніпровської політехніки» у престижних міжнародних освітніх і наукових організаціях дозволяє університетові посилити свою присутність на міжнародному ринку освітніх і наукових послуг, розширити інформаційний простір, отримати доступ до міжнародних програм і фондів, підвищити якість освітніх послуг і підсилити привабливість вишу для українських та закордонних абітурієнтів.

З президентом НАН України академіком Б. Є. Патоном

Структурована міжнародна робота має розвинуті навчально-наукову та гуманітарну спрямованість. Ми цілеспрямовано переймаємося аналізом тих змін, що тривають у світовій сфері вищої освіти, стажуванням студентів, аспірантів та викладачів у провідних науково-освітніх центрах світу. Участь у таких популярних програмах, як Erasmus+, «Горизонт 2020», MEVLANA, DAAD, Фонду ім. Фулбрайта, Фонду ім. Жана Моне, Агенції «Кампюс Франс», Британської Ради в Україні підтверджують свою ефективність. Незмінно високим є міжнародний рейтинг університету.

Наші студенти розкривають свої творчі можливості у Культурно-освітньому центрі, де є прекрасні вокальні й танцювальні колективи, влаштовуються вистави театрів і концерти відомих акторів і музикантів. Серед наших випускників чимало письменників, поетів, заслужених артистів, відомих журналістів.

У номінації «Міжнародне визнання», за даними рейтингу «ТОП-200 Україна 2016», університет стабільно входить у десятку найкращих серед технічних ЗВО. За активну позицію у 2020 р. «Дніпровська політехніка» відзначена нагородою Erasmus+UA в номінації «Топ-3 стратегічні партнери серед університетів України». За результатами проєкту «Визнання досвіду волонтерської діяльності молоді в процесі працевлаштування» (Erasmus+) університет визнано переможцем в номінації «Кращий механізм визнання волонтерського досвіду».

— «Дніпровська політехніка» — це не лише сучасний високорозвинений заклад вищої технічної освіти і науки, а й потужний осередок гуманітарного виховання. Як досяг цього технічний університет?

— Гуманітарна складова вищої освіти — це аксіома. «Дніпровська політехніка» має для цього потужний науковий потенціал. Над цим ще на початку двохтисячних ми старанно попрацювали і заклали хорошу основу. Таким чином було створено Інститут гуманітарних проблем імені академіка П. Т. Тронька, де на світ з'явилася Концепція гуманітаризації вищої технічної освіти. Знаковою подією стало відкриття Центру культури української мови імені Олеся Гончара, який сьогодні є справжнім осередком культури, духовності, популяризації української мови в Придніпров'ї. Коло витоків його заснування стояли такі видатні особистості, як академік П. Т. Тронько і дружина Олеся Гончара Валентина Данилівна.

Одним із цінних наших надбань є Науково-дослідний інститут козацтва Інституту історії України НАН України, наукові лабораторії та дослідницькі кафедри. Понад 20 років у нас діють мовно-культурні центри, де поглиблено вивчають іноземні мови.

— Геннадію Григоровичу, ви маєте неабияку популярність серед журналістської братії. Що цьому сприяє?

— Найперше — моя дружина Галина Андріївна, заслужений журналіст України. Вона була захоплена своєю роботою і вміло схиляла мене до розуміння необхідності преси в закладі вищої освіти. Свого часу за її ініціативою вперше в університетській практиці було створено прес-центр, який постійно на вістрі часу. Активно працює наша відеостудія «Юність», де творчо зростало кілька поколінь студентів. У нас чимало знято фільмів, відеороликів, архів студії — це величезна кількість цікавих матеріалів.

Добрі побажання іноземним студентам

Активна позиція університету постійно цікавить журналістів міста. Як ректор я завжди відкритий для них, із задоволенням спілкуюся, брав участь у десятках авторських передач на телебаченні та радіо. Нашому університетові є чим порадувати світ, тож викладачі й студенти «Дніпровської політехніки» — часті гості у студіях телеканалів, на обласному радіо Дніпра. Саме тому в інформаційному просторі міста, України «Дніпровська політехніка» така відома.

Додам ще один штрих. Виявляється, студентам технічних напрямів цікава така специфічна сфера, як журналістика (інтернет-журналістика), інформаційне забезпечення, у т. ч. створення газет, відеоматеріалів. Інформаційний простір у «Дніпровській політехніці» — досить цікаве явище. Його наповнюють небайдужі молоді люди, які прагнуть удосконалити себе і навколишній світ, а також популяризувати рідну мову і культуру. Вони пізнають світ, а світ пізнає нашу країну.

Від автора. Через віки не замулюється джерело козацької енергії, цілеспрямованості, мужності, наполегливості, що притаманні особливому характеру Геннадія Півняка. Безумовно, це дало змогу так міцно триматись Національному технічному університету «Дніпровська політехніка» на теренах освіти і науки України й інших країн світу.

P. S. 5 березня Геннадій Півняк отримав сертифікат Національного реєстру рекордів України за «Найтриваліший стаж роботи на посаді ректора університету».

Віктор ПАСАК

Уважаемые читатели, PDF-версию статьи можно скачать здесь...

Кража без взлома

В Украине ежегодно защищают в среднем 6 тыс. диссертаций, при этом количество...

«Сталинский» и «соросовский» профстандарт школьного...

Суть реформы образования отражает спонсорские интересы западных грантодателей,...

Запрет цифрового коммунизма

Ученик Виктора Глушкова Владимир Ивличев разработал консолидированный...

Выносной мозжечок украинского правительства

Нацсовет по развитию науки и технологий предоставляет иностранным структурам рычаги...

Одна бджола меду не наносить

Науковій спільноті треба перейти від аналізу, роздумів про долю української науки до...

«Дело Лилии живет и процветает»

Новый вариант Порядка присуждения научных степеней ограничивает право граждан на...

Как повысить эффективность украинской науки

НАН Украины следует выйти за двери своих учреждений, перестать фокусироваться только...

Хакери проти соціології

У цьому знущанні над вітчизняною наукою не обійшлося без доморощених штрейкбрехерів і...

Интегрировать интеллектуальный потенциал страны

Нынешняя ситуация должна переориентировать нас на базовые ценности

Про вчених і тільки про вчених

Через 5—7 років ми вже не зможемо забезпечити науковими фахівцями навіть нашу вищу...

Ученый — центральная фигура в науке

Научное творчество базируется на свободе научной мысли

О науке и не только

Глубокого анализа причин провальной бюджетной политики ожидало от НК научное...

Комментарии 0
Войдите, чтобы оставить комментарий
Пока пусто
Авторские колонки

Блоги

Ошибка